понедельник, 6 апреля 2026 г.

Публікації 2026 року. Щоденник блогера.

Про себе.
Мені вже йде 82-й рік. З 2016 року маю посвідчення журналіста, хоча сьогодні частіше називаю себе блогером. Моя головна тема — культурне життя Одеси. Я відвідую події, фіксую їх у фото й відео, а згодом ділюся побаченим у різних Facebook-групах та на інших інтернет-майданчиках.
Це мій спосіб бути всередині міського культурного процесу й зберігати його живу хроніку.

Створив за допомогою ШІ 
https://t.me/+yA2OpLPYEM8zYzli
  
РЕЗЮМЕ
ПІБ: Богатирьов Володимир Михайлович
Місто: Одеса
Контакти:
Телефон: [+380 66 880 2445]
Email: [vmb@ukr.net]
Соцмережі / портфоліо: [https://www.facebook.com/share/1EWUm36a1k/  

Мета
Журналіст-фрілансер / блогер, орієнтований на створення якісного мультимедійного контенту насамперед про культурне життя, але ще й про освіту та науку (досвід багаторічної діяльністі в освіті, науці та винахідництві трохи ще тримається).

Досвід роботи
Журналіст-фрілансер / блогер
2015 — дотепер
Активна робота у сфері журналістики та блогінгу з 2015 року
Висвітлення культурних подій, освітніх ініціатив та наукових заходів
Створення репортажів у форматі “текст + фото + відео”
Регулярна публікація матеріалів у соціальних мережах та онлайн-платформах
Оперативне висвітлення подій із місця подій
Побудова власної аудиторії та взаємодія з підписниками
Ключові навички
Журналістика та репортажна робота
Фото- та відеозйомка
Монтаж базового рівня
Робота з соціальними мережами (Facebook, Instagram, YouTube тощо)
Написання текстів у різних стилях (репортаж, пост, анонс)
Відчуття інформаційного приводу та актуальності
Самоорганізація та робота у фріланс-форматі
Додатково
Глибоке занурення у культурне життя Одеси
Досвід роботи “в полі” — на заходах, виставках, зустрічах
Вміння швидко створювати та публікувати контент



1 січня.
Прослухали новорічне звернення Президента. Підняли з Лорою бокали — без гучних слів, але з відчуттям спільності моменту.
Поговорили по телефону з дітьми...

Вдень поїхали в Ланжерон. Перше знпйоме обличчя в новомк роув - Інга Іщук.
Потім візит в «Немо»: звичне тренування — кілька партій у більярд і виконана норма в басейні. Рух, вода, концентрація.
Ввечері — спокійна вечеря. 
Так минув перший день нового року: без метушні, у ритмі простих дій, які тримають і повертають відчуття внутрішньої стійкості.


2 січня. Море.
Цього дня ми були біля води й бачили, як багато людей тягне сюди — до простору, де можна просто дихати. Море було неспокійне, живе, гучне. 
Хтось, не зважаючи ні на що, заходив купатися, ніби перевіряючи себе й світ на міцність.

Надвечір з’явився ніжний рожевий захід сонця — тихий і дуже красивий. У ці миті особливо гостро відчувається стійкість: попри все, ми приходимо до моря, дивимося на горизонт і знаходимо в цьому спокій.

3 січня вже 1410 ДЕНЬ ВОЙНЫ.
В бібліотеці Грушевського слухали лкцію Олени Балаби про Володимира Татліна.
Олена Балаба — одеська мистецтвознавиця, журналістка та дослідниця, яка проводить цикл лекцій, присвячених українським художникам та культурним діячам. Станом на початок 2026 року вона активно виступає у мистецьких просторах та бібліотеках Одеси, зокрема в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. С. Грушевського. 
Основні теми та нещодавні лекції (за даними 2025 року):
  • Василь Кричевський: лекція «Митець і лірник» про основоположника національного архітектурного стилю.
  • Василь Кандинський: лекція-дискусія «Василь Кандинський і Україна» про зв'язок митця з Одесою та Салони Іздебського.
  • Давид Бурлюк: лекція «Вид нахабний» про життя та творчість відомого футуриста.
  • Казимир Малевич: тема «Чому український», де розглядається українське коріння та контекст творчості художника.
  • Олександр Богомазов: лекція «Повернення» про одного з ключових представників українського авангарду.
  • Михайло Бойчук: лекція про школу «бойчукістів» та їхній вплив на українське мистецтво.
  • Володимир Татлін: лекція «Крила і вітрила Володимира Татліна». 
Окрім публічних лекцій в Одесі, Олена Балаба проводить гостьові лекторії у вищих навчальних закладах, зокрема у НАКККіМ та НАОМА, де висвітлює питання дизайну та сучасного мистецтва. 

Слухати її важко. Річ тиха і нерозбірлива.

А ось її цікавий текст про бесіду з Ігорем Божком https://lnk.ua/geqrMGnV5

4 січня
Побували в гостях у Георгія Гергая разом з Андрієм та Инною. Привід - відбір фото, якими хоче подружжя прикрасити своє житло.

5 січня
Перший понеділок 2026 року пройшов як звичайний день. Але те, що продовжуються шкільні канікули, дуже відчутно в "Немо". А ще  на морі продовжується шторм і взагалі погіршується погода.

6 січня
Рівно рік тому я писав у Фейсбуці про прем’єру балету «Різдвяна казка», що відбулася 3 січня в Одесі. Музика Людмили Самодаєвої, лібрето й хореографія Гаррі Севояна, казка Е.Т.А. Гофмана — і зал поринув у світ різдвяної магії.

Сьогодні, 6 січня 2026 р., цей балет знову на сцені Одеської опери. 
Чи щось змінилося? На сцені — ні: та сама історія про любов і дружбу, ті самі красиві костюми, декорації, майстерність танцівників. Змінилися ми.
За цей рік ми прожили важкий і небезпечний воєнний час. Тому тепер ще більше потребуємо казки, ще сильніше віримо в диво і ще щиріше бажаємо одне одному щастя.
Дякуємо Людмилі Самодаєвій та Гаррі Севояну за цей світлий різдвяний подарунок.
https://www.facebook.com/share/p/16mi3nVoCr/

7 января 1998 года закончилась жизнь моего отца Михаила Семёновича. Очень хочется, чтобы все мы помнили о нём.

Он родился 1 октября 1919 г. на хуторе Нижнегороховском Вешенского района Ростовской области.
В 1935 году окончил семь классов Вешенской средней школы, после чего поступил в Ростовский железнодорожный техникум. В 1939 году окончил этот техникум и, получив специальность техника строителя, поехал по распределению работать на строительство железной дороги в Казахстане.
В сентябре 1939 года был призван для прохождения срочной военной службы. С июля 1941 года по май 1945 воевал.
После войны вплоть до ухода на пенсию в марте 1970 г.
проходил воинскую службу.
В июле 1960 года был направлен в Донецк и через год получил квартиру на ул. Куприна 62 кв. 4. Именно здесь разрасталась наша семья.

Совсем немного осталось записей бесед с отцом. В одной из них он рассказывал о своём детстве.
М.С.Б.: Я был самый младший по возрасту в группе деревенских пацанов, с которыми мы в игры игрались. А при мне был как банный лист мой младший брат Иван. Он был на четыре года моложе. Но получилось так, что я оказался как бы верховой. Со мной никто не связывался. Ко мне прислушивались. Когда я окончил четыре класса, а у меня отличные оценки были, думал, что меня и в следующую школу приму. А мне – дудки. Не приняли в вешенскую школу! Это был 1928-й год.
В.М.Б.: А что это был за год в Вешенской?
М.С.Б.: Коллективизация была.
Четыре класса я оканчивал не в хуторе Гороховском, а у бабушки в Черновке. (Хутор был под боком у Вёшек, всего каких-то пять-семь километров до него по старой Черновской дороге мимо четырёхсотлетнего дуба-великана. Хутор обеспечивал мукой, огородной и животноводческой продукцией юртовую станицу – малочисленную в прошлом, «чахлую», на песчаном юру перед Доном. (Я нашёл публикацию о хуторе Черновка
https://agrobook.ru/blog/user/admin/my-uzh-tut-sovsem-okazachilis ).
На следующий год во всех сельских советах открыли семилетки. И вот я опять пошел в школу в хуторе Кобызевский (а сельсовет Колундаевский). Там тетя жила. Проучился там полгода. Потом перевели нас в Вешенскую. Зимой никто не ходил в школу, а я ходил всё время. Потом в 32-м году голодуха началась.
В 1932 году ещё и репрессировали как зажиточного крестьянина. Якобы за саботаж. В ходе следствия на него были даны лживые показания, что он не верил в колхозное движение. Мама (1893 г.р.) в 39 лет осталась с четырьмя детьми: Мише -13 лет, Ване – 9 лет, Любе – 5 лет и Васе – 2 годика. Мишу она родила в 26 лет (в 1919 году). А по паспорту была записана – 1888 год рождения. Рассказывала, что прибавила возраст, чтобы раньше перестали требовать уплату налогов. Налоги замучили.
Жили с дедом и парализованной бабушкой.
У отца, Семена Евлантьевича Богатырева (он родился в 1891 году в хуторе Нижне-Гороховском Вешенского района Ростовской области), был брат Тимофей и 4 сестры: Христина, Анастасия, Пелагея и Александра. О них ничего не известно. 
Самый активный исследователь истории семьи Богатырёвых, Юрий Петрович Матеров, писал мне, что год смерти  Семена нужно оставить открытым или указывать приблизительно. 1933 это год, когда он попал в лагерь, но это может быть еще не год его смерти.
Лагерь, где он находился, был расформирован в 1937 году. Заключенных передали в другие лагеря. Архив этого лагеря не сохранился. По крайней мере нет информации о том, где он может быть. Он мог пропасть в годы войны. Вполне возможно, что при эвакуации эти документы могли исчезнуть, потеряться, сгореть и т.д.
Дед мог продержаться 4 года и умереть (погибнуть) в совершенно другом месте и в другое время, чем мы думаем. Юрий Петрович проверил Ленинградские (Санкт-Петербургские) мемориалы, но Семен Богатырев по их спискам не проходит.

8 січня.
Дві події: перша - захворіла Лора скоріш за все від вірусу, а друга - мене підвів мікрофон при зйомці відкриття виставки Анатолія Горбенка в бібліотеці Грушевського.
Трохи врятувала зйомка на другий телефон https://youtu.be/gWZXsavMIqg?si=P20zFo6hW-qqOWE2
9 січня.
Поки по всій країні летіли дрони та ракети наша спільнота літніх IT-бабусь і ВПО розробляли плани на 2026 рік. Такі ось оптимісти...
А я, як завжди, знімав про них фото та відео.

Продовжую експериментувати зі штучним інтелектом. Зараз ШІ створив зображення для моєї презентації як блогер
з візуальним поданням ключових моментів.
Зранку 10 січня в Одесі випав перший цього року сніг. Довелося чистити машину.
З Олександром Макаровым спробували влаштувати кооперацію в ютюбі на прикладі записаної пісні Олексія Семенищева "Закат в Одессе" https://studio.youtube.com/video/tc1BCc2qg_M/edit

Канал Олександра Макарова Одесский мюзикл https://youtube.com/channel/UCw8AF3vSeeQ9ZmKWmCysViw?si=X-niyRAe6T0OjUDz

P.S.
Коллаборация
Расширяйте аудиторию, создавая видео вместе с другими авторами. Такие ролики предлагаются зрителям всех соавторов.
Управление соавторами

11 січня
Працював над редагуванням книги "Работа над портретом (впечатления модели)". 

14 січня
Заїхав до Болгарсько центру і зняв інтерв'ю про відкриття виставки "Знімок року 2025" https://youtu.be/QEsK6RSer9E?si=eaEFVYY_GDsI8nQ1

15 січня у Всеукраїнському центрі болгарської культури відбулося відкриття виставки «Знімок року – 2025» https://youtu.be/IG1DfkOJAa8?si=tckahplCDz9ifLhz

16 січня
Знімав, як Стела Мунтян разом із Настєю Грудкою навчали учасників проекту "Ми разом" малювати в стилі батік
Філіппова і Смагіна відпочивають на Гоа https://travel-tours.com.ua/goa-najvidomishij-kurort-indii/

Ввечері відвезли Еву до автобуса на Кишинів. Разом з ЮВ вона поїхали до мами в Мехелен.

17 січня
На вулиці мороз -15. Весь день дома. Готувався до зібрання клубу фотографів, створював так звані PF-кі. Найбільш актуальною вважаю цю 
18 січня, неділя.
В 15-00 в галереї "Діалоги" відбудеться відкриття виставки Ірини Ігнатенко. Це день народження її та сестри Оксани Киян.

На відкритті виставки, яку влаштувала Ірина https://youtu.be/3l_b-wDZ5EQ?si=rCpooot4Lyh5gyt5 ,
познайомився з Вікторією Рагозіною https://www.facebook.com/share/19k8Ta5oEN/
(Головним редактором журналу "Мистецтво та освіта" з 2015 року є Рагозіна Вікторія Валентинівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії дошкільної освіти та виховання Інституту проблем виховання Національної педагогічної академії України, експерт проекту ЮНЕСКО з мистецької освіти в Україні.)
Вікторіє практикую спілкування з використанням метафоричних карт https://youtu.be/3KRt3oeZSH4?si=kRJRHbRbYEDAJ7Yq

Посилання про карти https://youtu.be/3KRt3oeZSH4?si=kRJRHbRbYEDAJ7Yq

Ще на відкритті виставки була донетчанка Алла Малашкіна, яка була подругою Мінаєвих. 

19 січня
На Ланжероні сміливі люди знов пірнають в холодну воду
В галереї на Торговій, 2 вперше зробили виставку до Дня соборності
У Всесвітньому клубі одеситів Сергій Меншагін влаштував концерт до свого ювілею
20 січня відбулося традиційне засідання клуба фотохудожників "Фотон 2", присвячене конкурсу та даріллю один одному подарункових PF 2026. 
https://www.facebook.com/share/v/1ApkNrsAKB/

21 січня Джазова академія відкрила новий сезон https://youtu.be/yO5SbrJmB8k?si=A4whjq_P9KW1fad7
https://www.facebook.com/share/v/1AcFe7FcKS/

22 січня День соборності України. 
В Одесі до Дня Соборності провели мирну ходу в парку Шевченка. Містяни розгорнули великий прапор.

23 січня у виставковому залі Одеського обласного благодійного фонду
реабілітації дітей з інвалідністю «Майбутнє»
(Будинок з ангелом)
Одеса, вул. Італійська, 51
відбулося відкриття виставки творів Оксани Церковної в межах проекту "Бджоли Супергерої" https://youtu.be/Mzo-rv47Qbw?si=A-bhxdi02PBy9h8O
В тік тоці 
https://vt.tiktok.com/ZSaUFWY7C/

24 січня побував сгідно запрошенню Андрія Крупника за засіданні його громадської організації https://youtu.be/V2wr7WdvQ1E?si=KxFDEYyXfqYMlMSz
25 січня знімав відкриття виставки Ірини Ігнатенко у Ірини Белової в ART KAVA https://youtu.be/AJT9ZVjdGDE?si=MlGb9UNMmBDDCPuP
https://vt.tiktok.com/ZSaf2yjkN/

26 січня вперше знімав в храмі вінчання
https://youtu.be/xZ8gOvctuXc?si=AfnuMzklS69H91g7
27 січня.
Надіслав в сім'ю вітання з днем народження онука. Йому вже 23.
28 січня Саша купив вживаний 
велосипед Riese muller Charger, ML за 95 тис.грн.
Я допоміг сплатити, отримати і привезти.

29 січня знімав відкриття виставки Ксенії Стеценко https://youtu.be/NbV1HfgBHlk?si=yndGM_JyKh0nTQpS
30 січня в мене було дві двочасові зйомки.
У бібліотеці Франка учасникам проекту "Ми разом" Ярослава і Олекса Різникови розповідали про Ніну Строкату https://youtu.be/vwBFQ6pekFw?si=gSx6ydohJOe2miUT
А у Всесвітньому клубі одеситів Юрій Ющенко провів вечір, присвячений Девіду Таужнянському
31 січня після дощу, який лився вчора, вдарив мороз. Все залідініло. Прийшлося боротися зі льодом на машині.

1 лютого ввечорі - 9 градусів.

2 лютого почав роботу над такою книгою 

3 лютого

Мои публикации получили больше 500 реакций за последнюю неделю! Спасибо вам всем за поддержку! 🎉

Я видеограф и считаю свою работу чем-то вроде культурной журналистики. 🎥✨

Помогаю творческим людям запечатлеть важные моменты — будь то презентации книг, выставок или проектов — но не просто для галочки, а так, чтобы осталась настоящая атмосфера и чувство момента. 📚🎨

Уже поработал с множеством авторов и художников, и у меня есть классные примеры работ! Загляните сюда: youtube.com/@Volodymyr_Bogatyrov

Если вам важно сохранить вашу презентацию как часть истории культурной жизни Одессы, пишите мне в личные сообщения! 💬 Буду рад помочь!

P.S. 
Помните: ваше творчество по праву входит в культурное наследие Одессы!

4 лютого
Саша підкачав бачок котла. Таким чином налагодив його роботу.

5 лютого
Д.р. Виктора Новотного, автора моего портрета.

Умер Виктор Семенович Потеряйко
Когда уходит такой замечательный человек, думаю о том, сколько не проговоренных с ним бесед теперь уже невозможны. Остаётся только память — а в ней человек продолжает быть живым. Его мысли, интонации, сделанное им, след, который он оставил в других людях. Интересные люди вообще не исчезают полностью — они как будто расселяются по воспоминаниям тех, кто их знал.
6 лютого
Після дощу вдарив мороз. Ожеледиця.

7 лютого
Сидячі вдома, бо їхати склизько, зробив репортаж про відкриття виставки Злати Шишман у ВКО 
https://www.facebook.com/share/p/1BwM6HVCAC/

8 лютого
Лариса Ходос сообщила: "В сети запущен флэшмоб — создавать мультяшные версии себя с помощью ChatGPT "
Я попробовал 
https://vt.tiktok.com/ZSm1qfRys/

9 лютого не зміг поїхати на Торгову, 2, але дякуючи Марині Рожнятовській, розмістив на соїй сторінці дуже професійний її репортаж https://www.facebook.com/share/p/1b5oFKqwau/
Домовилися, що Марина буде мені писати, коли буде планувати їхати в Одесу наступного разу, щоб отримати від мене інформацію, що буде плануватися на мистецькому просторі. Я пообіцяв інформувати або навіть спеціально щось організувати...

10 лютого відбулося відкриття виставки конкурсних проєктів пам’ятника Лесі Українці в місті Одеса. Посилання на повну версія відео про церемонію відкриття виставки опубліковав тут https://www.patreon.com/posts/150491544?utm_campaign=postshare_creator&utm_content=android_share
Подивлюсь, захоче хтось зайти на мій патреон.

Того ж дня знімав відкриття обласної художньої виставки на тему "АБСТРАКЦІЯ"
https://youtu.be/pSLFIesh8HM?si=lmqgpbbqm7_-4v2W

А ще було помилкове прохання Олександра Сінельнікова знімати відео розповіді про творчість Віктора Ратушного. В результаті куратор та організатор заходу: Міша Маслєнніков та його дружина Лідія Дітвінова заборонили публікувати відео, на які я даремно витратив час та сили. Наступного разу треба уточнювати, чи дійсно потрібна моя робота.

11 лютого відбулося чергове засідання фотоклубу "Фотон-2".
У конкурсі "Прямокутник та квадрат" було відмічене моє фото 
А в конкурсі "Пейзаж" 
12 лютого був у Бориса Белова 
https://www.facebook.com/share/v/1AT2rs8ZQj/

13 лютого в проекті "Ми разом" https://www.facebook.com/share/p/17twgE4Tue/ 

14 лютого у Арт Каві 
https://www.facebook.com/share/v/1K2q3NcNfh/
https://vt.tiktok.com/ZSmSDeVLq/

15 лютого 
Спочатку на концерті у ВКО 
https://youtu.be/WcJM2YheKAI?si=6SyrBREUrfB-NupV
а потім на квартирнику про гранти 
https://www.facebook.com/share/p/1DSybBfF81/


16 лютого
В АРТ КАВі влаштували штурм ідей... Я почав поширювати  https://t.me/ob_odesse
17 лютого зробив репортажі про відкриття виставки Катерини Білетіної https://www.facebook.com/share/v/1GXCdoEiBn/
А перед цим запросив Віолетту Лашкул до створення книги про неї. Штовкнув мене до цього її пісочні малюнки коня у зв'язку з пачатком китайського нового року.

18 лютого
Зробив рилс про завірюху в Одесі https://www.facebook.com/share/r/1BNVxsWiS8/

19 лютого
Зустріч з Наталією Лозою на Приморському бульварі підштовхнула до підготовки книги "Наталья Лозо: шаги по жизни" 

20 лютого
Вранці побачили подарунок від Віолетти Лашкул


В бібліотеці Франка знімав зустріч учасників проекту "Ми разом", присвячену Лесі Українці. Згадав, як ще в школі я написав вірш про Лесю.
В 17-04 штабною командою проекта відправилися до Трускавця.

19-00 Саша написав, що вже зустрів Еву.

21 лютого
Візит штабної команди пооекту "Ми разом" до Львівщини почався з прибуття о 6-47 до міста Стрий.
Ми з Лорою поїхали відразу до Тускавця, щоб зустрітися у готелі "Старий дуб" з нашою донькою Оленою.
Потім після сніданку була прогулянка до центру Трускавця, до бювету 

25 лютого штабна команда проекту "Ми разом" зустрілася с активов Трускавецького клубу ділових жінок - Валентиною Михайлівною Дубініною та Галиною Венедиктівною, власницею шляпного салону ШЕДЕВР. 
https://www.facebook.com/share/p/1JVv9LdoUF/


26 лютого
Прогулянка
https://youtu.be/7p2wWf78PI0?si=Pu4e7lJbQ0ijBcYp

26 лютого 2026 року мене обрали заступником голови Всеукраїнської спілки активного довголіття «IT-бабусі».
Ще у 2015 році я почав висвітлювати діяльність цієї громадської організації: фотографував і знімав відео з усіх заходів, адміністрував групу у Facebook, створив два фільми. І ця робота триває вже понад десять років. Так я став своєрідним хранителем історії діяльності цікавої й корисної для людей старшого віку, активної спільноти.
Її лідерка — Ольга Філіппова — переконана, що мій адміністративний досвід також може бути корисним організації. Вона запропонувала мені стати її заступником, і я з радістю погодився.
Попереду — спільна реалізація ідеї створення мережі відокремлених підрозділів в областях України з перспективою налагодження партнерства і за кордоном.

1 березня в ART KAVA
https://www.facebook.com/share/v/1BMFdC4ocZ/

28 лютого на Ланжеронівській, 24
https://www.facebook.com/share/v/1CLd3uygfK/

В АртОдеса 
https://www.facebook.com/share/r/1Caxfhhvv6/



3 березня 
Конференція ОРО НСЖУ https://www.facebook.com/share/v/1FTCAVKcAf/

Катерина Єргієва і Таліна Мусат в філармонії 
https://www.facebook.com/share/v/1DnTeUX4nD/

4 березня на виставці до 212 д.р. Шевченка https://www.facebook.com/share/p/1DR5b41dGE/

5 березня на Грецькій, 20
https://www.facebook.com/share/r/1CSbn64LdG/
6 березня в проекті "Ми разом" відбулося заняття з психологічної стійкості https://youtu.be/T_igu7RoXgU?si=6uzbbebBls_Pn2Q6

7 березня
Спочатку знімав авторську екскурсії Олени Мартинюк в УНІОНі
https://youtu.be/O2gzS9F7O38?si=Hk2Cydt2bz7Xqblk
А поім в ВКО відмічали 92-річчя Жванецького https://youtu.be/PXI03c29VGE?si=182FvtoJqBOb2DSj

8 березня з Лорою знімали відкриття виставки "Ню"
https://youtu.be/O2gzS9F7O38?si=Hk2Cydt2bz7Xqblk

9 березня
В Немо грали в біліард

10 березня на худграфі фотографував квіти, а потім побувади в Немо 

12 березня 
Премія імені Яна Гельмана
https://www.facebook.com/share/p/1DgyBSoZnC/

13 березня 
Вивчали тему забобонів https://www.facebook.com/share/p/1DbZ9hErov/

14 березня
У ВКО на мій погляд вперше виконувалася опера https://youtu.be/UV0Jcz14Bow?si=RQI2f6B7Hnn1Dx_R
Керівниця постанови Ірина Красиліна була дуже рада, що був аншлаг у нижньому залі ВКО.

15 березня за проханням Світлани Крижевської записав її розповідь про виставку світлани у музеї Блещунова https://www.facebook.com/share/p/1DFWyEtgB8/

17 березня замінювали колеса нашого авта. 

18 березня знімав фото і відео в клубі "Така різна Одеса". Темою засідання були жіночі шляпки.
https://youtu.be/Fp5XoTWBoaY?si=iAjBk0v5fyhOXx4S

19 березня було два цікавих заходи, на яких я знімав фото і відео.
1) Юрій Ющенко у бібліотеці Паустовського розповідав про актора Маренникова https://youtu.be/Xp-Dj5NZVog?si=mNgi2yuyUBChcLns

2) Катя Піменова у музеї історії евреїїв Одеси розповідала про колекціонування в Одесі, пригоди чи місія.
https://youtu.be/wOs0jt0IEtA?si=E9CDbFBb4qGzZOap

21 березня Всесвітній день поезії.

22 березня було вже п'яте традиційне зібрання біля Утьосова https://www.facebook.com/share/v/1B82NTseD8/
24 березня побував на худграфі. У дворику знімав ранні квіти https://www.facebook.com/share/r/1CyqUvMnJW/
Садівник Тимур господарює 
Інна Голубович: "Безмежна краса від чудового Володимира Владимир Богатырёв , закоханого в Одесу. Як вдається Вам обійняти любов'ю і фото-відео камерою кожну цікаву мить квітучого одеського життя? Цю таємницю знаєте тільки Ви. А ми просто милуємось та насолоджуємося."

25 березня
Сьогодні я прийняв участь в опитуванні про ШІ. Група бабусь підібралася дуже освіченою. Користуються, курси проходять, дітям і онукам радять.
Мене вразила компетентність жінок цього разу.
Після всього я написав організаторам: "Штучний інтелект змінює роль людей старшого віку в суспільстві — від пасивних отримувачів допомоги до активних учасників соціальних і культурних процесів." 

26 березня у Всесвітньому клубі одеситів відбувся історико-культурний вечір, присвячений 205-м роковинам Дня незалежності Грецької Республіки та руху «Філіки Етерія».
Вечір вів – президент Всесвітнього клубу одеситів Іван Ліптуга.
Почесний гість вечора – Христос В. Захаропулос, генеральний консул Грецької Республіки в Одесі.

У Всесвітній день театру 27 березня Всесвітній клуб одеситів забралися глядачі на спеціальний випуск проєкту «Легенди театральної Одеси». Він присвячений пам'яті трьох чудових одеських майстрів театрального мистецтва – режисера Ігоря Лучинкіна, музиканта Олексія Семенищева та актриси Ірини Токарчук. Цих людей свого часу об'єднав унікальний мистецький проєкт Єврейського культурного центру «Beit Grant» — музична вистава «Бички у томаті», з якої почалася історія одеського театру «На Ніжинській». Ця вистава стала сенсаційною подією в культурному житті нашого міста: вона не сходила зі сцени понад 15 років і стала абсолютним рекордсменом за кількістю показів і касових зборів.

Цього вечора творці та учасники вистави «Бички у томаті» знову зібралися разом, щоб зі світлою посмішкою згадати своїх славних товаришів та етапи їхніх біографій, розповісти найцікавіші факти про виставу та пов'язані з нею веселі байки й анекдоти і, звичайно ж, заспівати улюблені одеські пісні — з вистави і не лише.

ГОЛОВНИЙ ОПОВІДАЧ ТА ВИКОНАВЕЦЬ
— музичний керівник вистави «Бички у томаті»,
лідер клезмер-бенду «Мамині діти»
ВАЛЕРІЙ ЧЕРНІС.

СПЕЦІАЛЬНІ ПОЧЕСНІ ГОСТІ
(у залі та на зв’язку онлайн):
неймовірна і неповторна заслужена артистка України ЮЛІЯ СКАРГА;
богиня танцю АЙЯ ПЕРФІЛЬЄВА;
фея поезії та театру ІННА РУДІ;
найталановитіша красуня ОЛЬГА САЯПІНА;
майстер сценічних перевтілень ІГОР ТІЛЬТІКОВ;
артист з одеським серцем МИКОЛА ШКУРАТОВСЬКИЙ
та інші чудові люди, поява яких стала для всіх сюрпризом.

Елена Кисловская 
Олена Кисловська провела
літературно-художню програму в Одеському музеї західного і східного мистецтва "Мої натхнення і любов тобі, Донбасе" https://www.facebook.com/share/p/17PCMKZGqE/

Насамперед - розповідь про улюблене місто Дружківка https://youtu.be/65v3vAs1vaY?si=wWsCa0RcLUwcNHHq

28 березня у Всесвiтнiй клуб одеситiв ми прийшли на зустріч із дивовижним творчим світом талановитого музиканта й композитора Людмили Самодаєвої та відомого поета і письменника Ігоря Потоцького. Їхня музично-поетична програма стала святом мистецтва, де слово й музика переплітаються в єдине живе дихання.

Програма була наповнена несподіваними сюрпризами та атмосферою, заради якої ми знову і знову збираємося разом. Підтримав зустріч блискучий композитор і співак Андрій Малініч.

І, звичайно, у цього вечора є ще один особливий, майже невловимий привід — той самий, про який хочеться не говорити вголос, а відчувати серцем. Адже інколи найважливіші дати наближаються тихо… але з особливим світлом.

Виставка Михайла Романюка в Літературному музеї https://youtube.com/shorts/8WcPB-0wYNs?si=e0e_EgFc1kl6rS23

Ця виставка — про те, що обличчя ніколи не було лише поверхнею. Воно завжди було абстракцією, яку ми самі створюємо й розпізнаємо.

22 живописні полотна розбирають образ на фрагменти й збирають його заново — вже без ілюзії реалізму. Це не портрети в класичному сенсі, а абстрактні конструкції слави, влади, трагедії та краси.

Серія «Кубістські обличчя знаменитостей в дусі Пікассо» — художнє дослідження сучасного пантеону. Живі й померлі, але досі актуальні постаті стають носіями колективної свідомості. Автор трансформує реальність у площини кольору, іронії та психологічної напруги, ведучи діалог із Пікассо не як копіювальник, а як співрозмовник. Фрагментарність форми тут — не стилістичний прийом, а спосіб сказати більше: про те, як образ «ломається», щоб виявити свою справжню напругу. 

Михайло Романюк народився в Одеській області й працює на перетині неокубізму, експресіонізму та авторського портретного гротеску. Його серії портретів — це завжди дослідження, як формується образ у колективному сприйнятті. Роботи художника представлені в понад 100 міжнародних онлайн-галереях і неодноразово експонувалися в Одесі.
https://city-afisha.od.ua/event/kubistski-oblichchya-slavetnih-lyudej-v-dusi-pikasso-personalna-vistavka-mihajla-romanyuka/

29 березня, наприкінці свят до Дня Поезії в Одеському літературному музеї відбулася надзвичайна подія - Парад Планет! 
https://youtu.be/RULrhMjztgQ?si=_9rOq9j2L37t9q-X
Жодна з них не схожа на інші, кожна заселена високорозвиненими поетичними формами життя.

Назви цих планет:

Ігор Божко Игорь Божко 

Марія Галіна Мария Галина 

Денис Дмітрієв

Владислава Ільїнська Владислава Ильинская

Анна Маліцька Anna Malitska 

Даниїл Попов (Данко Пташиний)

Михайло Сон 

Анна Стремінська Анна Стреминская 

Катерина Харченко

Олександр Хінт 

Людмила Шарга Людмила Шарга 

У цей день лунали їхні кращі вірші. 

А ще, у цей день грали і співали:

- дует Neshekim (Юлія Борза та Олександр Самсон),

- Ліка Кузнецова і група "Audelvie"  (Одеса-Львів),


2 квітня
В Музей української книги / Ukrainian Book Museum зібралися одесити на відкриття виставки творів "Час розквітнути". Автор - Наталья Лоза.
https://youtu.be/gcHOxzIAn8A?si=VziGtXHaal0-spYf

2 квітня у Всесвiтнiй клуб одеситiв Джаз-клуб ім. М. Голощапова, Джазова академія та її засновник — видатний піаніст Олексій Петухов, а також THE JAZZ TRIO зібрали прихільників джазової музики на довгоочікувану зустріч.

Олексій Петухов (фортепіано), Ігор Крякунов (перкусія) та Віталій Фесенко (контрабас) дарують глядачам живу музику, свободу імпровізації, яскраві емоції та особливу атмосферу, у якій звучить справжній одеський джаз.

2 квітня
Вчителька вокалу Людмила Третяк: "Радію, коли вдало підібрана композиція для учениці відкриває її сутність з найкращих сторін у всіх аспектах...
"Les Feuilles mortes"
Популярна французька пісня 1945 року, написана композитором Жозефом Косма на вірші поета Жака Превера
Єва Богатирьова - вокал
Ганна Терентьєва - рояль"

Джазовий квітень у 2026-му — період підготовки до святкування важливої події — XV-ї річниці Міжнародного дня джазу ЮНЕСКО. 

Одеські музиканти відкрили квітень великим концертом членів Джазової академії під керівництвом Олексія Петухова — тріо з Віталієм Фесенком (акустичний бас) і Ігорем Крякуновим (ударні).
 
Вечір  2-го квітня зібрав повну залу клубу тих, хто цінує сучасний джаз, вишукані імпровізації майстрів, кожного разу з новою програмою і сюрпризами. 

Джазовий вечір за традицією подарував не тільки зустріч з відомими майстрами джазової імпровізації, але і спеціальними гостями. За роялем виступав  Боря Білановський — постійний учасник джазових вечорів, який у лютому цього року отримав Гран-Прі на V-му Всеукраїнському джазовому конкурсі Black & White Music. 11-ти річний піаніст впевнено грав з ансамблем і  імпровізував, в той час, коли його наставник — Олексій Петухов — грав на мелодиці.

Ще один гість вечора — Ігор Лосинський емоційно і артистично  читав свої переклади  текстів блюзів Ленгстона Г’юза під бурхливі оплески слухачів.

У програмі також брав участь гітарист і співак Сергій Меньшагін.

Усі відео і фото матеріали першого джазового вечора квітня люб’язно представлені Володимиром Богатирьовим. Він буде архівувати усі матеріали 3-х головних концертів Міжнародного дня джазу 23 та 30 квітня 2026 року.

Залишайтеся з нами і ви дізнаєтеся про джазові концерти на одеських сценах.



3 квітня відкрилася виставка Едуарда Пороніка — митця, чий творчий шлях охоплює майже чотири десятиліття постійних пошуків, розвитку та щирого діалогу з мистецтвом і світом.
https://youtu.be/WZV9rKO6wNk?si=YzdQvJ-pqGipwUjo

3 квітня у Галереї ОООНСХУ "Грецька 20" відбулося відкриття виставки " Краєвиди  настрою" (живопис, графіка, всі види  мистецтва).

3 кввтня Юрій Ющенко: "Про выставку живопису моєї дружини Олени ( Елена Кашубская) у Медічному домі "Одрекс": репортаж Володимира Богатирьова (Владимир Богатырёв), якого ми сердечно дякуємо за увагу до нас."


Відкриття персональної виставки «Весна вже поруч!» Ольги Новак у Всесвітньому клубі одеситів відбулося 4 квітня.
«Коли світ розпадається на частини, потрібна надзвичайна сила, щоб вистояти. А коли темрява відступає — не менша відвага, щоб продовжити жити». Ця думка стала внутрішнім стрижнем нової експозиції Ольги Новак, яка природно продовжує її попередній проєкт. Тоді це була щира візуальна розповідь про досвід виживання серед блекаутів і обстрілів, своєрідний художній щоденник часу. Сьогодні ж — це історія про відновлення та новий подих.
Ольга Новак працює в Одесі, і її мистецтво нині виходить за межі фіксації пережитого. Це свідомий вибір на користь життя, світла і надії. Виставка «Весна вже поруч!» звучить як звернення до кожного — віднайти в собі сили й сміливість почати знову.
https://youtu.be/DKpemAVRb1M?si=FB8ktKd2Y-1ZM0lC
Ольга Новак — не лише талановита художниця, а й дизайнерка інтер’єрів та авторка декоративних і навіть ювелірних виробів. Втім, особливе місце в її житті посідає мистецтво мозаїки.

Презентація ГО «Золота середина»
6 дн.
https://youtu.be/5DzoIMwShrA?si=bego1-EtSqN96_su
ГО «Золота середина» в Одесі — це громадська організація з повною назвою ГО «Асоціація пенсіонерів та ветеранів «Золота середина». 
🎨 Культурні та творчі проєкти
Вони активно залучають людей до творчості:
виставки, фотопроєкти, аматорські фільми
участь у фестивалях (наприклад, пенсійний кінофестиваль в Одесі).
💡 Якщо коротко: це така активна спільнота людей старшого віку, де не просто “допомагають”, а реально живуть, творять і тримають соціальне життя навіть у складні часи.

Місцеве партнерство зайнятості (МПЗ)

https://youtu.be/VfWZRJjJ79A?si=i7c2bUEwo2I3186P
РЕПОРТАЖ З ПРЕЗЕНТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОЄКТУ МПЗ
Ініціатива Місцевого партнерства зайнятості (МПЗ) в Одеській області — це проєкт ГО «Десяте квітня» за підтримки МОП, спрямований на створення інклюзивного ринку праці та працевлаштування вразливих груп. 
https://www.lep.od.ua/
Партнерство об'єднує бізнес, освіту та владу для адаптації робочих місць, навчання та працевлаштування ветеранів, ВПО, людей з інвалідністю (50+).
Ключові напрямки та переваги МПЗ: Адаптація та робочі місця: Облаштування місць для людей з інвалідністю (наприклад, на «Електрик» УТОГ).
Навчання: Безкоштовні професійні курси та підвищення кваліфікації для учасників.Цифровізація: Впровадження цифрової платформи для зручного пошуку вакансій та партнерів.Співпраця: Об'єднання зусиль місцевої влади, бізнесу та ГО для економічного розвитку регіону.
Програма активно діяла протягом року в Одеській області, забезпечуючи індивідуальний підхід до потреб кожного шукача.


10 квітня відкрилася цікава виставка у Централізованій міській бібліотечній системі для дітей м. Одеса и НСФХУ Одеса
Адреса: Європейська вулиця, 67, Одеса, 65011, Україна.

🌌 Спільний україно-польський фотопроєкт «Всесвіти | Wszechświaty»

Наука, техніка та мистецтво — у єдиному візуальному просторі

Одеська обласна організація Національної спілки фотохудожників України запрошує до уваги спільний україно-польський проєкт «Всесвіти | Wszechświaty» ✨

Це унікальний фотопроєкт, у якому зустрічаються наука, техніка та мистецтво. Експозиція відкриває перед глядачами дивовижні світи, що оточують нас щодня, але часто залишаються непоміченими.

📷 Виставка об’єднує виняткові жанри фотографії:
астро-, аеро-, мікро- та макрофотографію, демонструючи світ у різних масштабах — від безмежного космосу до мікроскопічних форм життя.

💙 У складні часи ми особливо гостро відчуваємо потребу в красі, тиші та внутрішній опорі. Мистецтво дає можливість хоча б на мить відволіктися від суворої реальності, знайти натхнення й відчути зв’язок із чимось більшим.

🤝 Проєкт створено з метою підтримки культури під час війни в Україні. Виставка стає важливим культурним мостом між Україною та Польщею, об’єднуючи людей універсальною мовою мистецтва.

Автори робіт:
Marcin Giba, Wioleta Gorecka, Inna Hutsan, Michał Kałużny, Krzysztof Kujawa, Dorota Potoręcka, Adam Sokólski, Marek Sutkowski, Andriej Szypiłow, Taida Tarabuła, Emil Zięba.

Кураторки та організаторки проєкту:
Інна Гуцан та Евеліна Заборцева.

Партнери проєкту:
• Фототовариство «Друзі Даґера» (Суми)
• ГО «Конкордія. Культурна платформа» (Суми)
• Об’єднання поляків «Полонія» ім. Кароля Шимановського (Кропивницький)
• Централізована міська бібліотечна система для дітей м. Одеси
• Одеська обласна організація Національної спілки фотохудожників України

Медіапартнери:
• Centrum Kultury Wilanów (Варшава)
• Związek Polskich Artystów Fotografików (ZPAF) (Варшава)
• Академія відкриттів «Фотографічний» (Люблін)
• Fotoklub Rzeczypospolitej Polskiej (Warszawa)

🗺️ Упродовж 2026 року виставка подорожуватиме Україною та Польщею. Слідкуйте за наступними анонсами.

🔗 Офіційні сторінки у Facebook
👉 Централізована міська бібліотечна система для дітей м. Одеса
👉 Національна Спілка Фотохудожників України
👉 НСФХУ Одеса 
👉 Eduard Stranadko 
👉 инна гуцан 
👉 Александр Воропаев

#НСФХУОдеса #НСФХУ #NSPAU #ФотоАрт #СучаснеМистецтво #ФотоОдеса #UkrainianPhotography #ФотографіяУкраїна #ФотографіяУкраїни #ОдесаФотографічна #Фотомистецтво #ФотоУкраїна #Photocontest2025 #МіжнароднийФотопроєкт #Всесвіти #Wszechswiaty #УкраїнаПольща #КультурнийМіст #Астрофотографія #Макрофотографія #Мікрофотографія #Аерофотографія #МистецтвоПідЧасВійни

https://www.facebook.com/share/p/18GV9DmZhb/

10 квітня відбулася чергова зустріч у бібл. Франка.

Конфлікти можна проживати інакше.
Нас часто вчили мовчати, терпіти або не виносити проблеми назовні.
Але в сучасному світі важливо інше — говорити і чути одне одного.
Один із найпростіших інструментів — активне слухання.
✔️ Слухати без оцінки
✔️ Не поспішати з порадами
✔️ Перефразовувати: “Я правильно зрозумів/ла, що…”
✔️ Бути уважним до почуттів
Це не складно. Але це змінює якість стосунків — у родині, на роботі, з друзями.
На занятті "Активне слухання -  почути один одного", яке проводила сертифікована медіаторка Анна Шестакова в затишному залі бібліотеки Франка ми пробували спілкуватись інакше, більш якісно і продуктивно.
Зустрічі відбуваються в рамках проекту “Посилення доступу до альтернативних ненасильницьких методів вирішення конфліктів, покращення поінформованості населення про можливості медіації, формування культури, ненасильницького вирішення конфліктів в Україні, формування соціального партнерства”, який реалізує ГО “ВСАД “Айті-бабусі”. Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу, наданої в межах Проєкту “СONSENT”, що імплементується ГС “Українська академія медіації”. Її зміст є виключною відповідальністю автора  і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#Медіація #МирнеВирішенняКонфліктів #БібліотекаФранка#УАМ #Айті-бабусі  #медіаціяОдеса


10 квітня в галереї ООО НСХУ на Торговій 2 відбулося відкриття
обласної виставки "Весняні мотиви" https://youtu.be/-EnQVGp2mXU?si=uSzoWBRJQ80kcRpX

12 січня.
Православні люди святкують Пасху.
А в моїй пам'яті спливають спогади про 12 квітня 1989 року. Саме цього дня відбулася конференція, яка була присвячена заснуванню Асоціації "Еврістика". Мене тоді вибрали членом Президії асоціації "Еврістика". Це була дуже приємна рцінка моєї ролі у поширенні знань щодо методології технічної творчості у маштабах України, а може і всієї великої на той час країни. У ті часи ми збиралися з однодумцями на активні зустрічі у різних містах: у Ризі, Юрмалі, Волгограді, Алма-Аті тощо. Це посилювало наш ентузіазм щодо навчання студентів методам творчості. 

14 квітня прийняв участь в засіданні Наукової секції книги Одеського будинку вчених у Науковій бібліотеці. 

Тема засідання: "Нові надходження до відділу мистецтв".

14 квітня в Одеському літературному музеї знімав камерну театральну подію — постановку за драматичною поемою Ліни Костенко «СНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ».

Актори - Юлия Петрусевичюте і
Олексій Кочетов створили інтимну атмосферу, де кожен глядач став співучасником розмови про головне, про відповідальність перед собою, мистецтвом і часом.


15 квітня в Єврейському культурному центрі Beit Grand відбулася чергова зустріч клубу «Така різна Одеса». Цього разу Павло Козленко та чарівна Veronika Nika розповіли й наочно продемонстрували, як відбувається урочиста сімейна трапеза — Седер Песах, що відкриває свято Песах
https://youtu.be/ewo0zJ3rr1I?si=YmMJ5hsI1m-Muv4V

17 квітня
https://youtu.be/aLDcIirWvHc?si=AUekqCJGV658Ts3-
17 квітня у Всесвiтнiй клуб одеситiв прийшли "зосереджені" одесити, щоб бути першими глядачами нової вистави.
«Театр К» спільно з Всесвітнім клубом одеситів представили прем’єру вистави «Розмова з містом».
Це була розповідь не тільки про любов до нашої Одеси, а й про той біль, який переживають справжні одесити. Багато хто поїхав. Багато хто залишився. Багатьом цю дилему «поїхати не можна залишитися» (кому поставте самі) ще належить обрати… Неможливо залишитися, неможливо поїхати. До кого прислухатися — до голосу розуму чи поклику серця?..
Це вистава-роздум, вистава-ностальгія, вистава-присвячення, у якій звучать тексти та пісні одеських авторів.
Иван Липтуга написав на своєї сторінці у фейсбуку.
"🎭 ПРЕМЬЕРА «Разговор с городом». 
Спектакль-посвящение. Театр К.
Сегодня в зале Всесвiтнiй клуб одеситiв впервые был представлен спектакль «Разговор с городом». Камерный, негромкий, не про войну и не про сегодняшний день, он про Одессу во все её эпохи. Но удивительным образом каждая строчка, каждый вздох звучит так, словно Бабель, Катаев, Паустовский писали не тогда, а сейчас, для нас, тех, кто остался. Хорошая литература всегда знает, когда ей нужно быть современной.
Эпиграфом к спектаклю стали слова Святослава Пелишенко и они сразу задают тон всему, что будет дальше:
«Ну, а мы — мы остаёмся, всё же, тут.
Здесь не топят, здесь не платят, но живут!»
На сцене двое.  Карина Шрагина-Кац и Сергей Меньшагин. Голос за кадром — Владимир Бортник, он же режиссёр-постановщик.
Спектакль соткан из отрывков произведений Бабеля и Катаева, Олеши и Паустовского, Утёсова и Жаботинского, Рейдермана и Чичибабина, Дерибаса и Бирштейна, Кржижановского и Шарги — всех тех, кто любил этот город так же неизлечимо, как любим его мы. Песни, стихи, проза, всё звучит как один непрерывный разговор с Одессой. Негромкий, но очень важный.
Здесь есть всё, из чего сделана Одесса. Пряный аромат акаций в томительные весенние вечера. Одесская пыль, которая была благоуханной, как пыль цветов, море, степь и акации отдавали ей свои остатки. Дача Маразли с мраморными статуями и равликами-павликами на них. Ланжерон с плоскодонными шаландами и рыбачьими сетями. Петя с улицы Канатной угол Куликового поля, который едет на морском трамвайчике вдоль Фонтана и узнаёт каждый кусочек родного берега до малейших подробностей. Яша Лившиц, который идёт смешной походкой навстречу опасности и в результате остаётся без пальто, которое отдает невозмутимым и интеллигентным грабителям в Черноморском переулке.
Параллельно день сегодняшний. Город, который по мнению многих себя исчерпал и из которого многие уехали. Те, кто остался, задаются одним вопросом. Уезжать или оставаться? Но в расшифровке одесской истории ответ уже давно есть. Александр Дерибас ещё в начале 20-го века вздыхал, что Одесса «уже не та», что солнце над ней «какое-то бледное», что прежней пыли нет и прежнего духа нет. И каждое поколение говорило то же самое. Но каждый раз после темных времен Одесса возрождалась. Потому что это её природа — портовая, открытая, неистребимая.
Из Одессы уезжают. Бывает, что навсегда. Живут счастливо или не очень. Благополучно или не очень. Но всегда забирают с собой этот кусочек мира, который почему-то называют кусочком Одессы. Прошлое всё равно настигает их и не отпускает уже никогда. А мы — мы остаёмся.
Это очень бюджетный спектакль. Стул, чемодан, гитара, задник с одесским двором, бельё на верёвке. Но в нём столько Одессы, что хватит на целый город. Квинтэссенция одесскости в одном акте.
Мой город, все тебе прощу грехи.
Пусть держит Дюк святого свитка медь.
Пускай шумит свободная стихия.
У моря жить, у моря умереть. 

19 квітня – день заміни прапорів у нашому дворі! (За два роки старі витріпалися від сонця та вітру).
20 квітня

Часто ловлю себе на думці: «Мені щастить на зустрічі з цікавими людьми». І річ зовсім не в їхніх професіях. Головне вони відкриті, товариські, з почуттям гумору та легкою іронією.
Так сталося й цього разу, коли я познайомився з хірургом Віталієм Юхимовичем Ткачом.

22 квітня у Одеський літературний музей відбулася презентація 99-го випуску 
Одеського альманаху «Дерибасівська – Рішельєвська». Унікальні одеські особистості створюють епопею одеського життя, збираючи публікації та видаючи альманах. Вже почали роботу для 100-го випуску!

Кожне 23 число чергового місяця жартую, що перевернув чергову сторінку мого 82-го року життя. Намагаюся жити допитливо, продовжуючи стежити за культурним життям Одеси у жорстокий воєнний час.
Цього дня спочатку в Одеській ОУНБ імені М. С. Грушевського (відділ соціокультурної діяльності, 1-й поверх) робив фото і відеозйомку зустрічі «Життя в журналістиці» з головним редактором газети «Чорноморські новини» Іваном Мельником, присвяченої його 65-річчю.
А потім поїхав записувати концерт тріо Олексія Петухова у музичній академії в межах Всесвітнього дня джазу ЮНЕСКО.
Сфотографував квітучу магнолію у дворику кірхи. 

24 квітня у Всесвітньому клубі одеситів Юрий Ющенко проводив вечір пам'яті великого сина Одеси, геніального театрального художника ХХ століття Давіда Боровського.
Юрій наполегливо вивчає історії легенд театральної Одеси і розповідає тим, кого це цікавить.
 
25 квітня
Разом з Інною Іщук почали розповідь про вау-процес переосмислення історії та генерування ідей про майбутнє Молдаванки...
https://youtu.be/St3GAQpBNJc?si=RON0DboDa54bHDKp

25 і 26 квітня виконував прохання Лариси Бреславської записати відео двох організованих нею подій. Вперше побачив у діяльності цю енергійну жінку. Вона пропонує співробітництво. Домовилися робити це тоді. Коли в цьому у неї є необхідність, а в мене - можливість.
Познайомився також з її донькою Поліною - акторкою, яка режисувала мюзикл "Матільда". Вистава присвячена проблемам шкільного життя та бородьбі дітей за право бути вільними. Прем'єра планується 16 травня у театрі "Маски". Я зробив тізер вистави і розмістив у мережі.

28 квітня, я знімав в галереї АРТОДЕСА презентацію книги, присвяченій одеським колекционерам. 
Засідання наукової секції книги відбулося незвично. Про своє захоплення фунтофілією розповідав колекціонер Віталій Томчик https://youtu.be/zT8QdMRjPZU?si=Mi3IvBDrdZwIYg81

Мои утренние мысли о привычке жить в условиях тревог.

Сбития… и попадания ракет и «шахедов» постепенно приучили одесситов к особому режиму: «попадёт или, даст бог, пролетит мимо».
И в этой неопределённости вдруг начинает звучать почти утешительная мысль:
«Всё благо: и бдения, и сна приходит час определённый».
Это состояние требует внутренней собранности — но без лишней паники, как умеют в Одессе: с паузой, с иронией, с умением держать лицо.
Потому что, если уж совсем честно, многое здесь зависит не от нас, а от случая.
А значит, в ход идёт проверенное «одесское лекарство» — терпение и выдержка.
Не громкие, не показные, но такие, что позволяют переждать, перевести дух… и всё-таки жить дальше.

29.04.2026 в Одесі, у дворику, де розташований БФ "AVE" Ріти Колобової, знову розквітне «Бузковий пленер» — подія, де весна бере пензель у руки й починає малювати місто у своїх найніжніших відтінках.
Серед ароматів бузку, світла й живого спілкування художники працюватимуть просто неба, ловлячи ту саму мить, коли краса ще не встигла стати спогадом. Тут не поспішають — тут вдихають, дивляться, відчувають… і трохи імпровізують, як це в Одесі заведено.
Кажуть, бузок цвіте недовго. Але в нас він має звичку затримуватися — принаймні в картинах, фотографіях і гарному настрої.
Впевнений — буде красиво, душевно і, як завжди, з одеським характером.

30 квітня ми - Олександр Федоренко та Володимир Богатирьов - були присутні на презентації в Одесі «Тисячовесни» — державної ініціативи з бюджетом 4 млрд грн для підтримки культурних проєктів 
https://youtu.be/4mU8L0K3rhE?si=iQAY-9pszs2ugaUv
Як отримати фінансування на власний культурний проєкт і створити саме той контент, який обиратимуть українці — про це говорили: 
Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — Міністерка культури України.
Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України.
Андрій Осіпов, голова Державного агентства України з питань кіно.
Сподіваємося на те, що багато творчо обдарованих одеситів не лише підготують заявки на культурні проекти, а й отримають фінансову підтримку на їх реалізацію.
Напрями програми: 
- Ігрові фільми та серіали 
- Неігрові (документальні)
 фільми та серіали 
- АнімаційнІ фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії 
- Сучасна музика 
- Перформативне мистецтво 
- Візуальне мистецтво 
- Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж.
Присутні на презентації завали важливі для них запитання і отримували відповіді https://youtu.be/n_XpONfhoMM?si=-RhhrddDUzk9Hy-S

30 квітня Всесвiтнiй клуб одеситiв відзначав Міжнародний День Джазу.
После окончания большого концерта во Всемирном клубе одесситов мне удалось взять интервью у Елены Шевченко и Майи Димерли https://youtu.be/mEcDYRyIzJA?si=mU2zA1X6_5iiELKb
О своём впечатлении от праздничного события высказал президент Всемирного клуба одесситов Иван Липтуга https://youtu.be/b4PyA38EMBw?si=qD17h3kFIPv2sk7I 
Директор Одеської школи мистецтв № 15 ім. Т. І. БОЄВОЇ Рожко Ольга Ігорівна також опублікувала репортаж про те, як святкували День джаза в її школі https://www.facebook.com/share/v/1DqUxGUstc/
Приємно, що вже 15 років Олена Шевченко, яку в Одесі кличуть "леді джаз", традиційно організує таке святкування дня джаза.

1 травня я пофотографував квіти у дворику художньо-графічного факультету університету Ушинського. Дома створив рилс и виклав його в фейсбук. Нехай мої підписники подивляться, яку красу можна створити у колись занедбаному дворику, якщо є зацікавлена людина. Тепер там проводять пленери аікладачів і студентів ХГФ.

2 травня побували з Лорою в галереї художниці Богдани Баришевої на відкритті першої персональної виставки Юлії Прокопчук. Чудові акварелі квітів створює ця художниця. Її дуже підтримує чоловік. Це виставка про рослини — але насправді про життя, про момент.
Про те, що проростає всупереч.
Про крихкість, у якій є сила.
Кожну роботу я прожила.
Кожна рослина тут — ніби проросла крізь мене, залишивши свій слід.
Ці роботи з’являлися як спостереження і як проживання — як спосіб зберегти те, що легко втратити.

3 травня будемо вітати з 85-річчям мого друга Георгія Гергая. Він у своєї квартирі на Маразліївській, 38 частенько збирає друзів. Цього разу на день народження. Нас він попросив пригодувати до столу салат зі свіжих овочів.

4 квітня в арт-просторі дитячої бібліотеки на Європейській, 67 відбулося відкриття персональної виставки. Автор - Владислав Ламаш. Куратор - Григорій Вовк

6 травня
Дякуємо Вам, дорога Наталіє Георгіївно, за виставку "ГРАНІ ТВОРЧОСТІ" - цю художню розповідь — про себе і про свою творчість!
Адже хто може знати про митця більше, ніж він сам? Ваша традиція відкривати виставки саме у день народження викликає щиру повагу.
Особливо цінно, що цього разу Ви плануєте проводити екскурсії для студентів і колег — ділитися досвідом, знаннями, баченням.
Ви — гідний приклад для наслідування: Ваш творчий пошук і його результати вирізняються високим рівнем і по-справжньому захоплюють.
Бажаємо Вам натхнення на довгі роки! Ваша невтомна працьовитість — запорука того, що попереду ще багато нових творів і виставок, на радість усім поціновувачам Вашого мистецтва.

"АРТ-ТЕКСТИЛЬ" - тема нової виставки в галереї ОООНСХУ "Грецька, 20" https://youtu.be/ecSAwnYVL_s?si=5y7r4QY_JqW1oaKq

7 травня відкрилася обласна виставка "Свято матері" в галереї ОООНСХУ на Торговій, 2.

8 травня знімав відео заняття з Айті-бабусями в бібл. Франка про ненасильницьке спілкування.

9 травня знімав по запрошенню Лариси Бреславської в якості оператора мацбутнього серіалу про шкільне життя. В моємо житті була подібна ситуація, коли я входив в Донецьку в новий для мене шкільний колектив 10-го класу 25-ї школи. Мене тоді до себе посадила за парту Тетяна Шевченко, з якої ми потім багато років дружили. На жаль її вже немає. Остання зустріч була в Ялті.

10 травня знімав за запрошенням Ірини Белової процедуру нагородження молодих художників від секції "Золотий платан".

11 травня день народження онуки Еви. Їй виповнилося 16 років.
Приїхав наш син, її тато.
А від мами Ані, яка зараз дуже далеко від нас, зранку доставили квіти і вітальні повітряні кульки.


12 травня о 10-00 виконав прохання друга Георгія Гергая і записав анонс його виставки https://www.facebook.com/share/p/18kBzHjyWY/

12 травня від 14.00  записував відео виїздного засідання Наукової секції книги до Музею-квартири М. Жванецького (вул. Старопортофранківська, 133). Місце зустрічи: сквер біля кінотеатру "Родина".

13 травня відбулося засідання фотоклубу "ФОТОН-2".  
Теми конкурсів: 1) Вільна тема; 2) Колір - зелений. 

Фото на тему "Колір зелений" https://youtu.be/EecsjcOa--w?si=zTdM3BUvXatpLSfb
Результати голосування за роботи на тему "Колір зелений" https://youtu.be/jYEIfXghJEk?si=CaluBOVLRSrkN0jM

Фото на вільну тему https://youtu.be/8HwgKFPqu2s?si=DwRIO7T3xE95vUG_
Результати голосування за роботи на вільну тему
https://youtu.be/DOZIyJycJyE?si=ZEZw0sC_FNKuSU0_

А ще цього дня Анжела Білодід презентувала свою нову книгу "А ми живемо..." https://youtu.be/DPTEBvuO5q8?si=-wq_58w2CyhlyixU

Чудові розповіді про фотографування птахів. Автор світлин - Лариса Сёмова  https://youtu.be/5xfMTBoLq4k?si=ang-vKLA2yhj4GRb

14 травня
"Мій рідний край" - виставка, організована Одеським історико-краєзнавчим музеєм до свого 70-річчя.

15 травня у просторі галереї #ARTODESSA  відбулося відкриття виставки одеського фотографа, члена НСФХУ, Георгія Вікторовича Гергая.
В першій частині експозиції представлені автопортрети автора з проекту “ЕНСО”.
Проект створено при підтримці Одеської обласної організації НСФХУ і тов. “Судноплавна компанія “Укрферрі”.
Куратор: Лідія Літвінова

Саме слово “ЕНСО”
перекладається з японскої як “коло”. Як поняття, єнсо відображує стан художника у момент створення образа. Воно символізує красу недосконалості, усвідомленість і простоту, тут і зараз. За основу ми взяли ту мудрість, що насправді немає нчого ідеального та завершенного. На автопортретах Г.В. Гергая він бачить себе відображенним у різних поверхнях реальних об’єктів через призму уяви. Його образи часто гротексні та іронічні як саме наше життя.

16 травня за проханням Лариси Бреславської знімав в одеському театрі «Маски» прем'єру мюзиклу  "Матильда" - вистави про те, як зростає покоління, що цінує свободу.
Постановка створена продюсерським центром Joker School (також відомим як Арт-студія «Домінік Джокер») — це творча студія в Одесі, де діти та підлітки від 3 до 16 років навчаються акторській майстерності, вокалу, хореографії та беруть участь у зйомках для кіно, реклами та різних телепроектів. 
https://youtu.be/_nbgRdbA7io?si=D32dNlzK1jL-QPK0

17 травня вдруге був в якості оператора, який знімає фільм про шкільні пригоди хлопчика Михайла в новому для нього колективі. Автор сценарія - Лариса Бреславська. Режисер - Євген ...

О 16-00 того ж дня заїхав в галерею АртОдеса, щоб зняти інтерв'ю з друзями Георгія Гергая, які побували на його авторській екскурсії по виставці ЄНСО.

О 17-00 вже був у Ірини Белової де з Олександром Федоренком працювали на відкритті виставки. Цикл літніх виставок стартував 17 травня в #art_kava_gallery. Цікава програма чекає на художників і поціновувачів мистецтва, які конкурси та творчі події заплановані. Про все це розповідає організаторка заходів Ирина Белова 
Своїми сьогоднішніми враженнями з нами також ділилися учасники експозиції та глядачі. 

18 - 20 травня пройшли без відвідування подій. Були поїздки до лікарів, бо у онуки Єви було проблеми зі здоров'ям.

21 травня згадували мою бабусю Олену Володимирівна Анцифєрову. Саме 21 травня 1899 року вона народилася.

22 травня, як завжди по п'ятницям, відбулося заняття учасників проекту "Ми разом".

23 травня знімав на кіностудії фрагменти дитячого фільму, який творює Лариса Бреславська.
В з 15-00 знімав розповідь Георгія Гергая про його життя на Маразліївській починаючи з 1944 року. Декілька місяців тому я запропонував йому провести таку екскурсію. І це відбулося. Я все записав на відео https://youtu.be/M-P8tfKghhQ?si=X6wYG2kmc_Evo1qG

21 та 25 травня відбулися мої заключні сеанси позування в майстерні художника Віктора Новотного. Робота над портретом майже завершена. Майсер робить останні корекції.
Моя участь у цьому творчому процесі - бути моделью у своєрідному тренуванні художника працювати з живою людиною. Частіше він отримує замовлення на створення портрету по фотографії. Каже, що в його доробку більш тисячі портретів. Тому він мене запросив стати моделлю.




Автор: на Комментариев нет:
Подписаться на: Сообщения (Atom)